Ендодонтія

Эндодонтические материалы в современной стоматологии используются для обработки и пломбирования каналов зубных корней.

Классификация материалов по густоте:

1. Твердеющие пластичные.
2. Не твердеющие пластичные.
3. Твердые (штифты).

Зубные корневые каналы обычно предполагают использование комбинации определенных эндодонтических материалов. Основой являются стекловолоконные биосовместимые штифты. Пространство между ними и зубными стенками заделывается специальной пастой – корневым герметиком, который после затвердевания служит надежной защитой внутренней области зуба от различных инфекций.

Різновиди ендодонтичних матеріалів

1. Пломбувальні силери – цементні пасти для запечатування кореневих каналів.
2. Цементи цинк-фосфатні – дають усадку, розчинні, пористі, рентгеноконтрастні, мають гарну адгезію, пластичність і швидко тверднуть.
3. Цинкоксидевгенольні силери – відрізняються антисептичною та протизапальною дією, легко вводяться та швидко тверднуть, рентгеноконтрастні та міцні.
4. Пасти з епоксидними смолами - двокомпонентні (паста + затверджувач), мають хорошу адгезію, відрізняються хімічною міцністю, рентгеноконтрастні, забезпечують ізолюючі властивості.
5. Полімери з гідроксидом кальцію – прискорюють регенерацію тканин кісток та періодонту, мають бактерицидну дію.
6. Силери склоіономерні – двокомпонентні матеріали зі скла фторалюмосилікатного, фтору, кальцію та полікарбонатної кислоти. Відрізняються гарною адгезією, нетоксичністю, біосумісністю, бактерицидними властивостями, міцністю, стійкістю до механічних навантажень та вологості.
7. Силери з резорцин-формальдегідною пастою – відрізняється рентгеноконтрастністю, бактерицидними та антисептичними властивостями.
8. Цементи з фосфатом кальцію є біосумісними, мають хорошу адгезію, рентгеноконтрастні, розчинні в кислотах і стійкі до впливу рідин.

Класифікація герметиків

1. Синтетичні цементи.
2. Цинк-оксид-евгенолові.
3. Гутаперчеві.
4. Лікарські пасти.

Особливості пломбувальних матеріалів

Пломбувальні матеріали використовуються для заповнення порожнини каналу та взаємодії з прилеглими тканинами. Основне завдання суміші – надійний захист каналу від інфікування. За потреби такий матеріал можна легко видалити. Він не повинен піддаватися деформації або розчиняються під впливом тканинної рідини. Рентгеноконтрастність пломбувальних матеріалів дозволяє діагностувати зміни у зубах у вигляді запалень та інших проблем. Якісні склади мають відповідати певним критеріям.

Вимоги до ендодонтичних матеріалів

1. Відсутність токсичності, мутагенних та канцерогенних властивостей.
2. Гіпоалергенність.
3. Легке введення у канал.
4. Гарна пластичність.
5. Збереження обсягу при затвердінні.
6. Стійкість до агресивних рідин.
7. Сумісність із тканинами періодонта.
8. Протизапальні та антисептичні властивості протягом тривалого часу.
9. Збереження білизни зубів.
10. Наявність рентгеноконтрастності.
11. Збереження адгезії.